Вплив прориву Каховського водосховища на стан берегів Дніпровського-Бузького лиману
Навчальний заклад: Херсонська гімназія №16 із вивченням мов національних меншин Херсонської міської ради
Автор: Борідько Кирило Вячеславович
Відділення: Науки про Землю
Секція: Географія
Область: Херсонська
Опис:
Гирлова область Дніпра та Південного Бугу представлена Дніпровсько-Бузьким лиманом, який утворився у результаті злиття Дніпровського лиману, та Бузького лиману. Відповідне гідрологічне утворення є найбільшим серед лиманів Чорного. На утворення і розвиток гирлового комплексу суттєво вплинула трансгресія Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу. Каховський гідровузол – остання структура каскаду Дніпровських гідроелектростанцій. Розташований на півдні України, в середній частині нижньої течії Дніпра. В структурі Каховського гідровузла виділяється: водосховище, земляна гребля, водоскидна гребля, гідроелектростанція, суднохідний шлюз та головне спорудження Північно-Кримського каналу. Від моменту знищення частини греблі, у результаті навмисного підриву військовими рф, о 2:50 ночі 6 червня 2023 року почалося затоплення дельти Дніпра. В наслідок руйнування греблі були затоплені 600 км2 території Херсонської області, з яких 32% знаходиться на правому березі, а 68% на лівому. Береги гирлової області Дніпра та Південного Бугу витримали катастрофічне надходження води внаслідок прориву Каховської ГЕС, наявні процеси абразії були тимчасово посилені, однак за даними дистанційного зондування можна стверджувати, що аномальних проявів у вигляду масштабних опливин чи зсувів не відбулося. Значного розмиву зазнав оголовок Кінбурнської коси, який почав відновлюватися після стабілізації рівня води у лимані.