Image

Сакральна архітектура Поділля кінця XVIII – початку XX ст.: етнокультурний аспект

Навчальний заклад: Кам'янець-Подільський ліцей Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області

Автор: Парасунько Олександра Дмитрівна

Відділення: Історія

Секція: Етнологія

Область: Хмельницька

Опис:

Досліджуючи пам’ятки сакральної архітектури Поділля як невід’ємну складову самобутньої матеріальної й духовної історико-культурної спадщини краю, ми акцентували увагу на локальних особливостях, традиціях та нововведеннях у будівництві в регіональному й історичному контексті. Це дозволило нам з’ясувати як етнокультурна специфіка регіону в купі з економічними, соціальними та геокліматичними чинниками формувала суто локальні риси його сакральної архітектури. А, власне, етнокультурна специфіка зодчих традицій Поділля формувалася під впливом історичного та виробничого досвіду народу, його побутом й нерозривно пов’язана з християнською традицією. Дерев’яні подільські церкви зберігали свої традиційні риси у плануванні. Типова для Поділля церква мала три зруби, прилеглих один до одного і розташованих вряд із заходу на схід. Характерно, що середній зруб був найширшим у плані та найвищим. Кожен зі зрубів був перекритий самостійною главою. Тому, традиційно, в плані церкви на Поділлі були одно- трибаневими, а конструктивно одно- триглавими. Подоляни створили власну регіональну культуру храмового будівництва, яка має самобутні риси і характерні ознаки. На жаль, більша частина старовинних храмів не дійшли до сучасників не витримавши випробування часом. Проте, реконструкція та повернення до життя сакральних пам’яток є кроком до відновлення нашої духовності та історичної пам’яті.