Навчальний заклад: Літинський ліцей-опорний заклад загальної середньої освіти №2 Літинської селищної ради Вінницької області
Автор: Тягун Олена Сергіївна
Відділення: Екологія та аграрні науки
Секція: Агрономія
Область: Вінницька
Опис:
Важливим аспектом дії гіберелової кислоти ГК3 та інгібітору росту з антигібереліновим механізмом – тебуконазолу ЕW-250 дії є їх здатність впливати на донорно-акцепторну систему рослини. В процесі дослідження виявлено, що ділянка сої, яка оброблялася антигібереліном тебуконазолом (EW-250) мала приріст висоти рослин менший ніж на ділянці, що оброблялась препаратом гіберелової кислоти (ГК3), проте показники сумарні Е - хлорофілу мала вищі, активність XL a і XL b вищі, ніж у рослин на інших ділянках, проте врожай насінин на цій ділянці виявився більшим ніж на інших ділянках. Такі результати свідчать про те, що вся сила рослин і поживні речовини у ділянці 2 були направленні на генеративну функцію рослини, утворення насіння, а не на вегетативну функцію. Нами встановлено, що гіберелова кислота збільшувала лінійні розміри рослин сої, а тебуконазол зменшував. Обидва стимулятори росту збільшували кількість листків на рослині та масу сирої речовини листя. Гіберелова кислота знижувала вміст суми хлорофілів у листках, а тебуконазол достовірного їх збільшував. Гіберелова кислота зменшувала товщину хлоренхіми та листкової пластинки, а тебуконазол достовірної збільшував. Гіберелова кислота достовірно зменшувала об’єм клітин стовпчастої паренхіми, а тебуконазол його збільшував. Обидва регулятори росту збільшували урожай плодів. Більш ефективним було використання ретарданту тебуконазолу.